ВСУ 6 квітня 2016 року розглянувши справу № 6-551цс16 про визнання недійсними правочинів - довіреності та договору дарування, зробив такий правовий висновок.

Довіреність була оформлена літньою жінкою-інвалідом, після того як була госпіталізована дочка, яка за нею доглядала. На підставі цієї довіреності було здійснено договір дарування частини житлового будинку особі, яка оплатила лікування її дочки.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК волевиявлення учасника операції має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 233 ЦК правочин, вчинений особою під впливом важкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах, може бути визнано судом недійсною незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до статті 717 ЦК за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов 'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом зазначених норм матеріального права при укладенні договору дарування волевиявлення дарувальника має бути спрямоване на добровільне, безоплатне, без будь-яких примушень (життєвих обставин або впливу сторонніх осіб) відчуження належного йому майна на користь обдаровуваного.

Разом з тим правочини, вчинені особою під впливом важкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але змушена це зробити через важкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Стаття 233 ЦК не передбачає обмежень або заборон її застосування до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з договору дарування.

Нагадаємо, в постановах ВСУ у справах № 6-232цс14, № 6-9цс14 також містяться висновки про те, що збіг важких обставин, а саме:смерть дитини, важкі захворювання, похилий вік, інвалідність, самотність і безпорадність, потреба у сторонній допомозі, а також загроза втратити житло через борги - спонукали позивачів укласти договір дарування квартири на вкрай невигідних умовах, позбавивши тим самим себе єдиного житла, є підставою для визнання цього договору дарування недійсним відповідно до частини першої статті 233 Ця стаття не передбачає обмежень або заборон її застосування до окремих правовідносин, що виникають з договору дарування.